Цікаво знати, що...



25.03.2016
Малярійні комарі стануть фармацевтами: будуть кусати людей, щоб створити імунітет проти малярії та лейшманіозу. 
Японські біологи створили трансгенних комарів, які здатні розносити вакцини проти малярії і лейшманіозу. Вчені вирішили скористатися тим, що при укусі комара під шкіру жертви вводиться слина, що містить антикоагулянти, які перешкоджають згортання крові. До наявних в слині протеїнів вчені спробували додати антиген - речовину, що викликає утворення антитіл і імунну відповідь. Працюючи з геномом малярійного комара Anopheles stephensi, дослідники добилися того, що в його слині почало з'являтися нове з'єднання SP15 - перспективна вакцина проти лейшманіозу (захворювання, яке поширене в тропічних і субтропічних країнах та викликається найпростішими роду Leishmania, які передаються людині з укусами москітів). Коли таких комах випустили в клітку з мишами, в крові останніх з'явилися відповідні антитіла. Кожен гризун, який брав участь в експерименті, був укушений в середньому 1 500 разів. Це число може здатися надзвичайно великим, але автори нагадують, що в тих країнах, де лютує малярія, людину за одну ніч можуть вкусити більше 100 разів. Ефективність такого захисту від лейшманіозу вчені ще не оцінювали. В окремому досліді комарів зробили рознощиками однієї з можливих вакцин проти малярії. Дослідники і їх колеги, втім, чудово розуміють, що на людях такий спосіб вакцинації ніколи випробовуватися не буде. По-перше, комарів неможливо контролювати: різні люди отримають різні дози вакцини, які можуть істотно відрізнятися один від одного. По-друге, комарі будуть вакцинувати людей без їхньої згоди, що суперечить нормам медичної етики. Єдиною можливою областю застосування трансгенних комарів, яких вже назвали "літаючими шприцами", залишається вакцинація тварин. Вчені заспокоюють, що нові комарі при спарюванні не даватимуть життєздатного потомства.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/nauka_it/yaponski-biologi-stvorili-komariv-yaki-roznositimut-vaktsini.html




24.03.2016
Вчені знайшли спосіб навчити бджіл розрізняти запах вибухівки. Смугасті комахи можуть стати новою зброєю проти терористів. 
Британські біотехнологи винайшли спосіб, який дозволяє за короткий термін навчити бджіл за допомогою нюху відшукувати вибухові речовини подібно собакам. Здатність бджіл розрізняти тонкі аромати і, зокрема, реагувати на запах вибухівки, давно відома вченим. Однак на те, щоб вручну навчити цього одну бджолу, потрібно кілька годин роботи, тому використання цих комах для виявлення бомб вважалосяобмеженим. Фірми Inscentinel, ML Electronics і Realise Product Design розробили пристрій, в якому бджіл можна навчити розпізнавати запахи групами, а потім використовувати їх як живі детектори бомб. Для розвитку навичок бджіл науковці використовували умовні рефлекси, відкриті російським вченим Павловим у минулому столітті. У разі виявлення елементів, що є складовими вибухівки, бджоли висували свій хоботок і отримували порцію солодкого сиропу. Поступово бджоли починали асоціювати винагороду із запахом і реагувати на його появу. Виявити їхню реакцію можна за допомогою інфрачервоного променя, яким світять на голову комахи. Зараз прилад під назвою VASOR, куди поміщають комах, проходить випробування. Після кількох днів служби бджіл відпускають і замінюють на інших.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/nauka_it/biologi-navchili-bdzhil-pavlova-borotisya-z-teroristami.html


23.03.2016
Мочалка-кілер 
Глибоководна губка-вбивця (Killer Sponge) схожа на дзигу. Її виявили у водах Нової Зеландії, причому істота м'ясоїдна - що нечувано для губок. У кілера є скелетна голка, яка свідчить про дуже стародавнє походження. Раніше подібний скелет зустрічався тільки у тварин, які жили в ранній юрський період, майже двісті мільйонів років тому. Це відкриття наводить на думку, що людство, прагнучи підкорити космічні глибини, практично нічого не знає про глибини Світового океану.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/tsikavinki/naydivovizhnishi-biologichni-vidkrittya-xxi-st-skromniy-falos-i-mochalka-kiler.html


22.03.2016
Маленька медуза Turritopsis nutricula уміє безкінечно повертатися з "дорослої" стадії медузи до "дитячої" стадії поліпа. 
Крихітну медуза-гідроїд виду Turritopsis nutricula визнали єдиною відомою істотою на Землі, яка здатна до самостійної регенерації і омолодження. Теоретично, цей цикл вона може повторювати до безкінечності, що робить її практично безсмертною. Turritopsis nutricula має всього 4-5 мм в діаметрі. Медуза мешкає у теплих тропічних водах в Карибському басейні, але вчені підозрюють, що цей вид поширений і в інших регіонах. Ця унікальна тварина уміє повертатися з "дорослої" стадії медузи до "дитячої" стадії поліпа. Тобто, коли вона старіє, то не вмирає, а омолоджує себе і починає своє життя наново. Утім, як зазначили науковці, людям не варто турбуватися про те, що цей вид гідроїдів заполонить у результаті всі водоймища – у Turritopsis nutricula дуже багато ворогів-хижаків, які винищують їх потомство. Зараз морські біологи і генетики пильно вивчають медузу, щоб зрозуміти процес перетворення кліток з однієї форми в іншу, відомий в науці як трансдифференціація. За допомогою цих істот вчені сподіваються розкрити секрети процесу старіння.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/nauka_it/sered-meshkantsiv-okeanu-znaideno-bezsmertnu-istotu.html



21.03.2016
Кульок, що поїдає пацюків

На Філіппінах, на острові Палаван, британські біологи відкрили новий вид м'ясоїдної рослини. "Це найбільша з усіх відомих хижих рослин. Харчується не тільки комахами, але й невеликими тваринами кшталт мишей і щурів", - розповів біолог Стюарт Макферсон. Назвали монстра Ловчий лист Аттенборо (Attenborough's Pitcher, Nepenthes attenboroughii) на честь знаменитого популяризатора світу природи, британського натураліста і телеведучого Девіда Аттенборо. Рослина згортає своє листя (16 - 30 см) в кульки і виробляє всередині в'язку рідину. Цими кульками і ловить усіляку живність відповідних розмірів. А потім поїдає її.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/tsikavinki/naydivovizhnishi-biologichni-vidkrittya-xxi-st-skromniy-falos-i-mochalka-kiler.html

Немає коментарів:

Дописати коментар